Новини

Компанія DEPS взяла участь у XV Українській конференції операторів та сервісів інтернет (УКОС 2026), що відбулася 4–7 червня у Буковелі.

Чат-бот ChatGPT від компанії OpenAI офіційно став додатком, що зростає найшвидше в історії споживчих технологій. Як повідомляє Reuters із посиланням на дані аналітичної платформи Sensor Tower, у травні 2026 року сервіс подолав позначку в 1 мільярд активних користувачів на місяць. На цей прорив у нього пішло менше ніж три з половиною роки з моменту запуску восени 2022 року.

Жоден великий цифровий продукт не набирав мільярдну аудиторію з такою стрімкою швидкістю. ChatGPT залишив позаду таких титанів, як Google Maps, TikTok, Instagram та YouTube, які роками утримували рекорди зростання в інтернеті.

Тиск з боку Claude: розрив скорочується

Попри тріумф, OpenAI стикається з безпрецедентною конкуренцією з боку компанії Anthropic та її ШІ-асистента Claude. Аналітики фіксують тектонічні зрушення в поведінці аудиторії, які вказують на поступовий відтік уваги від лідера ринку. Зокрема, американські користувачі, які встановили додаток Claude у першому кварталі 2026 року, вже за місяць почали проводити в ChatGPT на 5% менше часу порівняно зі своїми середніми показниками за попередні вісім місяців.

Наразі у Claude налічується 56 мільйонів активних користувачів на місяць, що все ще значно менше, ніж у ChatGPT. Проте темпи зростання конкурента вражають: річний приріст аудиторії Claude становить неймовірні 640%, тоді як у флагмана OpenAI цей показник дорівнює 62%. Таким чином, розрив між двома продуктами невпинно скорочується.

Хронологія феноменального успіху

Споживчі технології ще не знали подібних прикладів. ChatGPT стабільно б'є власні рекорди протягом усієї своєї історії:

• Січень 2023 року: лише за два місяці після релізу чат-бот узяв планку в 100 мільйонів активних користувачів, миттєво здобувши статус споживчого додатка, що зростає найшвидше в історії.
• Травень 2026 року: сервіс офіційно став «мільярдником», задавши нові стандарти для всієї IT-індустрії.

Аналітики резюмують, хоча ChatGPT захопив абсолютне лідерство, утримання аудиторії стає для OpenAI головною проблемою на тлі агресивного зростання конкурентів.

4 – 7 червня зустрічаємось у Буковелі, в Radisson Blu Resort, на XV УКОС (Українській конференції операторів та сервісів інтернет) - щорічній події, яка давно стала значно більшою, ніж просто галузева конференція.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій (НКЕК), ухвалила рішення спрямувати додаткові 35 МГц радіочастот у діапазоні 2600 МГц для розвитку мобільного зв’язку в Україні. Відповідні пропозиції щодо змін до Плану розподілу спектра вже передано до Міністерства цифрової трансформації.

Мова йде про три смуги радіочастот: 2500–2510 МГц / 2620–2630 МГц, 2545–2565 МГц / 2665–2685 МГц, 2610–2615 МГц.

Навіщо це потрібно: 4G та супутниковий зв'язок

Новий частотний ресурс дозволить українським мобільним операторам суттєво розширити місткість своїх мереж четвертого покоління, покращити якість покриття та швидкість інтернету для абонентів.

Проте головна технологічна інтрига полягає в іншому. Передбачається, що цей дозвіл дозволить операторам використовувати зазначені смуги для впровадження прямого супутникового зв’язку зі смартфонами (Direct-to-Device або D2D). Завдяки принципу технологічної нейтральності компанії зможуть запускати супутникові функції без прив’язки до конкретних стандартів чи брендів.

Хто і чим володіє в діапазоні 2600 МГц зараз

На сьогодні розподіл сил у цьому діапазоні серед «великої трійки» мобільних операторів виглядає так:

• «Vodafone Україна» є лідером і розпоряджається смугою у 55 МГц. Із них 20 МГц компанія придбала у 2018 році, а ще 35 МГц докупила на останньому великому аукціоні у листопаді 2024 року за 530,1 млн грн.
• «Київстар» та lifecell мають у своєму розпорядженні по 30 МГц кожен – ці частоти вони викупили під час перших торгів у 2018 році.

Крок назустріч 5G

Надання додаткових частот у діапазоні 2600 МГц – не єдина регуляторна ініціатива за останній час. Раніше НКЕК також погодила урядовий проєкт щодо виділення 30 МГц у діапазоні 700 МГц. Цей низький діапазон є критично важливим для майбутнього розгортання мереж 5G, і право на його використання «Київстар», «Vodafone Україна» та lifecell розіграють на майбутньому тендері.

Поповнили наявність XGSPON/GPON Combo від BDCOM. Обладнання вже доступне до замовлення зі складу.

12–14 травня команда DEPS взяла участь у міжнародній виставці UA Energy 2026 - події, що об’єднала ключових гравців ринку енергетики, інженерії та технологій відновлення України.

Дякуємо всім учасникам фестивалю кар’єри за активність, цікаві знайомства та участь у нашому розіграші!

Компанія DEPS отримала сертифікат відповідності на кабельну продукцію - кабель “вита пара” DCG, що підтверджує її якість та відповідність чинним технічним вимогам і стандартам.

Японські дослідники з Університету Токусіми спільно з колегами з Університетів Токіо та Гіфу здійснили технологічний прорив для мобільних мереж шостого покоління (6G). Фізики продемонстрували стабільну бездротову передачу даних по одному каналу на рекордній швидкості 112 Гбіт/с на частоті 560 ГГц. Результати дослідження опубліковано в науковому журналі Communications Engineering.

Це перший в історії випадок, коли вченим вдалося подолати психологічний рубіж у 100 Гбіт/с на частотах вище 420 ГГц. Для порівняння, раніше дослідники з Каліфорнійського університету в Ірвайні досягали схожої швидкості (120 Гбіт/с), але на значно нижчій частоті – 140 ГГц.

У чому унікальність досягнення

Терагерцовий діапазон (вище 300 ГГц) – це фундамент для майбутніх мереж 6G через величезну ширину смуги пропускання. Однак звичайна кремнієва електроніка «здається» вже на позначці 350 ГГц: потужність передавачів падає, а фазовий шум руйнує корисний сигнал.

Щоб обійти це обмеження, команда під керівництвом професора Такесі Ясуї повністю замінила електроніку радіофотонікою:

• Оптичний мікрогребінь: учені використали чип із нітриду кремнію розміром менше за ніготь (soliton microcomb). Він працює як «квантова лінійка», розщеплюючи лазерний промінь на безліч ідеально вивірених світлових ліній.
• Чистота сигналу: застосувавши до цих ліній модуляцію 16QAM, фізики перетворили світло на терагерцові радіохвилі з безпрецедентно чистим сигналом.

Розв'язання проблеми стабільності

Раніше подібні лабораторні схеми виходили з ладу через кілька хвилин внаслідок найменших коливань температури. Японські інженери вирішили цю проблему радикально:

• Припаяли оптичне волокно безпосередньо до чипа мікрорезонатора, виключивши потребу в ювелірному ручному налаштуванні.
• Доповнили конструкцію системою прецизійного температурного контролю.

Завдяки цьому пристрій без жодного збою безперебійно пропрацював у лабораторії понад 27 годин.

Коли технологія дійде до користувачів

До інтеграції терагерцових чипів у смартфони минуть роки: вчені ще мають збільшити дальність передачі сигналу та доопрацювати конструкції антен.

Першим реальним майданчиком для застосування технології стане не споживчий сектор, а магістральні канали зв'язку (backhaul), які з'єднують вежі стільникового зв'язку між собою та з центральними вузлами мережі. Перш ніж гаджети зможуть приймати терагерцові потоки даних, сама транспортна мережа має навчитися миттєво їх розподіляти.

Компанія DEPS запрошує відвідати наш стенд на міжнародній спеціалізованій виставці Green EnerTech 2026, яка відбудеться 26–28 травня 2026 року у Міжнародному виставковому центрі (станція метро «Лівобережна»).

До 35-річчя DEPS ми провели святкову акцію для всіх зареєстрованих користувачів сайту deps.ua.

Участь DEPS у Дні кар’єри в ДУІКТ стала доброю традицією, тож і цього року, 14 травня, наша команда завітала до університету, щоб підтримати майбутніх фахівців на їхньому професійному шляху.

Уже традиційно DEPS візьме участь у «Фестивалі кар'єри. Ми продовжуємо підтримувати ініціативи, які допомагають фахівцям знаходити свій шлях у світі телекомунікацій.

Компанія Broadcom провела масштабне оновлення своєї лінійки для операторів широкосмугового доступу (ШСД). Виробник представив нові чипи, які покликані прискорити переведення застарілих кабельних мереж на надвисокі швидкості – від масового стандарту 10G PON до футуристичного 50G PON з інтегрованим штучним інтелектом.

Масовий сегмент: платформа 10G PON та перші чипи Wi-Fi 8

Для операторів, які активно модернізують свої мережі просто зараз, Broadcom підготувала гнучку та енергоефективну платформу:

• Чип BCM68565 (SoC): система на чипі для організації доступу за стандартами 10G ITU PON, XGS-PON, GPON та Active Ethernet. Процесор побудований на багатоядерній архітектурі Arm v8. Він підтримує оперативну пам'ять аж до DDR5/LPDDR5 та оснащений вбудованими функціями безпечного завантаження й шифрування.
• Чипи Wi-Fi 8 (BCM67142 та BCM67192): нове покоління бездротового зв'язку. Модель BCM67142 використовує конфігурацію антен 3×3 (2,4 ГГц) та 4×4 (5 ГГц), а старша BCM67192 – схеми 4×4 в обох діапазонах.

Головні фішки нових Wi-Fi чипів – цифрова корекція спотворень, яка знижує пікову потужність на 25% і технологія DBE (Dynamic Bandwidth Expansion), яка змінює ширину каналу в реальному часі залежно від перешкод та навантаження. Зразки всіх трьох чипів уже постачаються партнерам для масового ринку.

Погляд у майбутнє: екосистема 50G PON із нейропроцесором

Паралельно Broadcom оголосила про запуск чипів BCM68660 (для станційного обладнання OLT) та BCM55050 (для абонентських терміналів ONU). Це перші у світі комерційні пристрої для стандарту 50G PON, оснащені вбудованим нейропроцесором (NPU) для штучного інтелекту та машинного навчання на «краю» мережі (Edge AI).

Нова технологія забезпечує принципово інший рівень якості:

• Швидкість і затримка: рішення видає швидкість у 40 разів вищу за нинішні гігабітні мережі при мінімальному пінгу, що є критично важливим для хмарного геймінгу, стрімінгу та інтеграції базових станцій 5G (наприклад, для автопілотів).
• Штучний інтелект на місцях (Edge AI): завдяки вбудованому NPU дані шифруються та обробляються локально без відправки в хмару, що гарантує приватність. ШІ в реальному часі виявляє кібератаки, усуває неполадки в роботі IoT-пристроїв, прогнозує навантаження та запускає «самолікування» мережі.
• Енергоефективність: чипи створені за передовим 7-нанометровим техпроцесом, що дозволяє операторам суттєво економити на електроенергії.

Новий стандарт 50G PON повністю сумісний із вже наявними мережами GPON та XGS-PON, що дозволить провайдерам плавно модернізувати свої лінії в міру зростання трафіку.

Технологія підтримки неземних мереж (NTN) готується до масштабної експансії на ринку мобільних пристроїв. Згідно з новим прогнозом аналітичної компанії Counterpoint Research, вже до 2030 року майже половина світових поставок смартфонів (близько 46%) підтримуватиме пряме підключення до супутників.

Домінування Apple та виклик від Amazon

На сьогодні беззаперечним лідером сегмента залишається Apple. Завдяки стратегічній угоді з оператором Globalstar, укладеній ще у 2022 році, корпорація контролює 71,6% ринку супутникових смартфонів. Користувачі останніх моделей iPhone вже зараз можуть надсилати екстрені повідомлення, ділитися геолокацією та викликати допомогу на дорозі за межами дії стільникових веж.

Проте ландшафт ринку готується до серйозних змін через амбіції нових гравців:

• Amazon зробив гучний крок, придбавши в 2026 році компанію Globalstar за $11,57 млрд. Ця угода має на меті інтеграцію функції прямого зв’язку «пристрій – супутник» (D2D) у власну супутникову мережу Amazon Leo.
• Huawei, яка стала другим великим гравцем у 2023 році, відкрила шлях для китайських брендів. Наразі супутникові функції вже впровадили понад 10 різних виробників.

Бар'єри на шляху до мас-маркету

Попри оптимістичні прогнози, на заваді миттєвому поширенню технології стоять кілька факторів. Наразі ринок розвивається переважно завдяки закритим рішенням окремих брендів, тоді як єдиний стандарт 3GPP NTN стикається з труднощами. Серед головних проблем аналітики називають:

1. Неготовність чипсетів для бюджетних та середньобюджетних пристроїв.
2. Складність сертифікації операторами зв'язку.
3. Відсутність масових сценаріїв: наразі супутниковий зв'язок сприймається як суто «екстрена» функція, що не є критичною для щоденного використання в містах.

Технологічна еволюція

Сьогодні можливості супутникового зв’язку в смартфонах залишаються досить обмеженими та базуються на специфікаціях 3GPP Release 17, що дозволяють переважно надсилати SOS-повідомлення. Проте справжній технологічний прорив очікується з впровадженням нових стандартів. Зокрема, Release 18 має суттєво підігріти інтерес преміальних брендів завдяки розширенню функціонала, тоді як наступний етап – Release 19 – стане ключем до масового ринку. Саме це покоління стандартів дозволить інтегрувати супутникові технології у пристрої середнього цінового сегмента.

Аналітики підсумовують, що хоча зараз супутниковий зв’язок сприймається як ексклюзивний привілей флагманів, уже за кілька років він еволюціонує у стандартну опцію, таку ж звичну та необхідну для кожного користувача, як Bluetooth чи Wi-Fi.