Новини ринку

За підсумками другого півріччя 2025 року Україна посіла 111-те місце зі 147 економік світу в рейтингу поширення штучного інтелекту. Дослідження підготував AI Economy Institute компанії Microsoft.

Показник майже без змін

Згідно зі звітом, індекс AI Diffusion в Україні у другому півріччі 2025 року становив 9,0%. Це трохи менше, ніж у першій половині року (9,1%), – падіння склало 0,1 відсоткового пункту. Показник відображає частку працездатного населення, яке активно використовує інструменти штучного інтелекту.

Сусіди демонструють кращі результати

Натомість у багатьох країнах Європи рівень поширення ШІ значно вищий. Для порівняння: у Польщі цей показник сягає 28,5%, у Молдові – 17,0%, у Румунії – 16,2% (дані за друге півріччя 2025 року). Поруч з Україною в нижній частині рейтингу опинилися Білорусь (8,4%) та Росія (8,0%), яка посіла 119-те місце.

Як рахували індекс

Автори дослідження визначають AI Diffusion як оцінку частки працездатного населення, що активно користується ШІ-інструментами. Розрахунки базуються на знеособленій телеметрії Microsoft із додатковими коригуваннями на доступ до цифрових пристроїв. У звіті також наголошується на тісному зв’язку між рівнем поширення ШІ та загальним економічним розвитком країни.

Лідери та аутсайдери рейтингу

До першої десятки рейтингу увійшли ОАЕ (64,0%), Сінгапур (60,9%), Норвегія (46,4%), Ірландія (44,6%), Франція (44,0%), Іспанія (41,8%), Нова Зеландія (40,5%), Нідерланди (38,9%), Велика Британія (38,9%) і Катар (38,3%).

В останній десятці опинилися Лаос (6,7%), Вірменія та Шрі-Ланка (по 6,6%), Узбекистан і Руанда (по 6,3%), Куба (6,1%), Афганістан, Таджикистан і Туркменістан (по 5,6%), а також Камбоджа з найнижчим показником – 5,1%.

В Україні розпочинається впровадження мережі п’ятого покоління, яка обіцяє швидший, стабільніший та якісніший зв’язок. Пілотний запуск вирішили провести у Львові: завдяки великій кількості 5G-сумісних смартфонів місто стало зручним майданчиком для тестування технології перед її поширенням на всю країну.

Робота навіть під час війни

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров наголошує, що підготовка до запуску 5G тривала ще з моменту створення Мінцифри у 2019 році. Повноцінний старт планували на 2022 рік, однак безпекова ситуація змусила переглянути ці плани. «Ми почали працювати над запуском 5G ще з моменту створення Мінцифри у 2019 році. Повноцінно планували запустити технологію у 2022 році, однак повномасштабна війна змусила відкласти ці плани з міркувань безпеки. Водночас ми не зупинили роботу. Запуск пілоту 5G – це результат системної співпраці держави, бізнесу й військових. Львів – перше місто в Україні, де запроваджено 5G, але вже незабаром пілотний запуск масштабується у Бородянці та Харкові, а далі на інші міста. Поки ворог намагається зруйнувати нашу інфраструктуру, ми її модернізуємо й робимо крок у майбутнє, будуючи Україну на основі найсучасніших технологій», – зазначив міністр.

Погоджено з військовими: як працює пілот у Львові

Пілотний запуск 5G у Львові відбувається за погодженням з Управлінням РЕБ та Повітряними силами Збройних Сил України. Наразі в місті вже збудовано понад 20 базових станцій, які забезпечуватимуть покриття центральних мікрорайонів, зокрема історичних і туристичних локацій.

Де з’явиться 5G далі

Після тестування у Львові проєкт планують поступово масштабувати:

• у разі успішних результатів та отримання всіх дозволів, пілотні зони з’являться у Бородянці (січень 2026 року) та Харкові (лютий 2026 року), з подальшим розгортанням у Києві та Одесі;
• базові станції встановлюватимуть у центральних частинах міст із високою концентрацією користувачів, а також у спеціальних зонах за запитом бізнесу.

Пілотні проєкти триватимуть до грудня 2026 року з можливістю продовження. Паралельно готується наступний етап – повномасштабне впровадження 5G по всій Україні після завершення воєнного стану.

Як підключитися: що потрібно користувачам

Для доступу до 5G абонентам достатньо оновити програмне забезпечення свого смартфона до останньої версії. Якщо пристрій підтримує 5G, мережа розпізнає його автоматично та підключить одразу після потрапляння в зону покриття.

Модернізація інфраструктури триває попри війну

Заступник міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури Станіслав Прибитько підкреслює, що реалізація 5G в умовах війни стала можливою завдяки тісній взаємодії з військовими. «У країні, яка щодня бореться за свою свободу, запуск інноваційних технологій був би неможливим без підтримки та участі військових. Саме тому висловлюю вдячність Управлінню РЕБ і Повітряним Силам Збройних Сил України за фахову й конструктивну співпрацю. Спеціалісти протестували всі технічні моменти, що дозволило реалізувати пілотний запуск 5G в Україні. Станом на сьогодні вже зведено понад 30 базових станцій 5G в Україні – це результат спільної роботи держави, військових і мобільних операторів. Цей пілотний проєкт демонструє, що навіть в умовах повномасштабної війни Україна не лише відновлює інфраструктуру, а й модернізує її, впевнено рухаючись до технологічного майбутнього», – прокоментував він.

Упродовж 2025 року супутниковий інтернет Starlink від SpaceX суттєво розширив свою присутність у світі, вийшовши більше ніж на 35 нових ринків. Сьогодні сервіс працює у 155 країнах і потенційно доступний для 3,2 млрд людей, зокрема у важкодоступних і віддалених регіонах планети.

Запуски та технічне посилення мережі

Щоб забезпечити таке масштабне розгортання, компанія SpaceX здійснила понад 120 запусків ракет Falcon 9 із супутниками Starlink на борту. Це дозволило наростити сумарну пропускну здатність мережі до 270 Тбіт/с. У результаті користувачі отримали швидкість завантаження до 200 Мбіт/с, а затримка сигналу скоротилася приблизно до 26 мілісекунд.

Direct to Cell і підготовка нового покоління супутників

Окремий напрям розвитку – програма Direct to Cell, завдяки якій мільйони абонентів можуть під’єднуватися безпосередньо через мобільні мережі. Проєкт реалізується у партнерстві з 27 операторами, серед яких і український Kyivstar. Технологія не потребує наземної інфраструктури для підтримки зв’язку. Водночас космічний корабель Starship здійснив два тестові польоти із симуляторами супутників, готуючи базу для наступного покоління орбітального угруповання.

Зростання аудиторії та подальші плани

Підсумком 2025 року стало приєднання 4,6 млн нових користувачів, таким чином загальна аудиторія Starlink сягнула 9,2 млн абонентів у світі. Заразом у SpaceX заявляють, що й надалі нарощуватимуть потужності мережі та розширюватимуть можливості сервісу для своїх клієнтів.

Японські науковці зробили серйозний прорив у сфері бездротового зв’язку. Дослідники Національного інституту інформаційних і комунікаційних технологій (NICT) передали дані лазерним променем на відстань понад 7 км зі швидкістю 2 Тбіт/c в умовах щільної міської забудови. Це новий світовий рекорд для оптичного зв’язку у вільному просторі.

Випробування в центрі Токіо

Експеримент пройшов у квітні 2025 року в центральній частині Токіо – серед будівель, турбулентного повітря та складних атмосферних умов. Інженери використали технологію Free Space Optical (FSO) і компактні термінали власної розробки, розраховані на роботу не лише на землі, а й у повітрі та космосі. Зокрема, такі пристрої можна встановлювати на малі супутники CubeSat і стратосферні платформи. Попри складне міське середовище, система стабільно працювала на горизонтальній ділянці довжиною 7,4 км. У тестуванні задіяли два типи терміналів: високопродуктивний FX (Full Transceiver) і спрощену версію ST (Simple Transponder). Обидва варіанти показали надійну передачу даних без втрати швидкості.

2 Тбіт/с завдяки мультиплексуванню

Рекордної швидкості вдалося досягти завдяки технології Wavelength Division Multiplexing (WDM). Дані передавалися п’ятьма паралельними каналами по 400 Гбіт/с кожен. Для наочності: цього вистачає, щоб передавати приблизно 10 повнометражних фільмів у форматі 4K UHD щосекунди. Окрему увагу інженери приділили мініатюризації. Термінали оптимізували за розміром, вагою та енергоспоживанням, оснастивши їх системами точного наведення променя, динамічної корекції розбіжності (BDC) та адаптивної оптичної компенсації спотворень. Раніше терабітні швидкості демонстрували переважно на великому стаціонарному обладнанні в лабораторіях Європи. В Азії ж показники понад 100 Гбіт/с у FSO-системах до цього не фіксували.

Гібридний підхід до створення обладнання

Під час розробки терміналів у NICT поєднали індивідуальні рішення та масові компоненти. Частину елементів виготовили на замовлення, зокрема компактний телескоп діаметром 9 см. Водночас інженери використали модифіковані комерційні деталі та стандартні компоненти. Такий підхід дозволив створити одні з найкомпактніших високошвидкісних оптичних терміналів у світі.

Наступні етапи розвитку технології

NICT не зупиняється на досягнутому. Найближчим часом інститут планує ще більше зменшити термінали для встановлення на супутники формату 6U CubeSat. У 2026 році японські дослідники хочуть продемонструвати оптичний зв’язок зі швидкістю до 10 Тбіт/с між низькоорбітальними супутниками на висоті близько 600 км і наземними станціями. А у 2027-му – налагодити з’єднання між супутником і стратосферною платформою HAPS. У довгостроковій перспективі NICT планує створити мультитерабітну оптичну магістраль для повітряних і космічних мереж. Вона стане основою комунікацій наступних поколінь — за межами стандартів 5G і 6G – та суттєво розширить можливості глобального обміну даними.

З 1 січня 2026 року Україна стане частиною спільної європейської роумінгової зони Roam Like at Home (RLAH). Це означає, що українські абоненти зможуть користуватися мобільним зв’язком у країнах ЄС на умовах свого домашнього тарифу – без додаткових роумінгових доплат.

Стрімінговий гігант Netflix оголосив про досягнення остаточної домовленості щодо придбання медіахолдингу Warner Bros. Discovery (WBD) за $82,7 млрд. Угода передбачає комбіновану модель оплати — частину в грошах, частину у вигляді акцій Netflix.

За підсумками трьох кварталів 2025 року сектор електронних комунікацій України демонструє впевнене зростання ключових фінансових показників. Сукупні доходи галузі досягли 92,2 млрд грн, що на 15,5% перевищує показники аналогічного періоду минулого року, повідомляє Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій, радіочастот та поштового зв’язку (НКЕК).

В Україні підписано закон №4670-IX, який посилює контроль за швидкістю мобільного інтернету та вдосконалює механізм національного роумінгу. Нові норми закривають прогалини в регулюванні електронних комунікацій і вводять додаткові інструменти оцінювання якості послуг мобільних операторів.

Міжнародна команда науковців на чолі з Національним інститутом інформаційних і комунікаційних технологій (NICT, Японія) встановила новий світовий рекорд швидкості оптичної передачі даних – 430 Тбіт/с. Дослідження реалізували за підтримки спільної японсько-німецької програми у сфері мереж 5-го та 6-го поколінь. Про результати заявили на 51-й Європейській конференції з оптичного зв’язку (ECOC 2025), що відбулася у Копенгагені.

Мобільні оператори Європейського Союзу отримають переважну частину радіочастотного діапазону 6 ГГц. Консультативний орган при Єврокомісії ухвалив рішення надати телеком-компаніям 540 МГц у верхньому сегменті спектра.

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12094, який запроваджує чіткі стандарти якості мобільного зв’язку й інтернету, а також нову систему громадського моніторингу. Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України.

Компанія TP-Link провела успішне тестування експериментального зразка мережевого обладнання нового покоління. Під час випробувань підтвердили роботу основних функцій стандарту Wi-Fi 8, зокрема передачу маякових сигналів і обмін даними за протоколом 802.11be.

Компанія Microsoft офіційно завершує епоху Windows 10 — з 14 жовтня 2025 року операційна система більше не отримуватиме оновлень безпеки, нових функцій і технічної підтримки.

Українські мобільні оператори у першому півріччі 2025 року заробили на 7,1 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року – зростання становить 22,6%. Про це свідчать оновлені дані дашборду Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК).

В корпорації Qualcomm прогнозують появу перших тестових пристроїв із підтримкою мереж шостого покоління вже до 2028 року. Про це заявив генеральний директор компанії Крістіано Амон під час конференції Snapdragon Summit, наголосивши на трансформаційному значенні 6G для розвитку електроніки нового покоління.

За словами керівника, технологія відкриє шлях до абсолютно нових форматів пристроїв: від «розумних» кілець і окулярів доповненої реальності до гаджетів із вбудованим штучним інтелектом. Така екосистема дозволить отримувати миттєві персональні рекомендації та підтримку.

Ключовою особливістю 6G стане використання терагерцевого спектра. Це забезпечить кратне зростання швидкості передачі даних і пропускної здатності мереж, що суттєво перевищить показники нинішніх стандартів 5G. Завдяки цьому стане можливим виконання складних ШІ-обчислень безпосередньо на користувацьких пристроях.

Розвиток 6G відбувається у межах звичних для індустрії циклів. Так, перші 5G-смартфони з’явилися у 2016 році, а їхнє масове впровадження стартувало у 2019-му з виходом Samsung Galaxy S10 5G. Відповідно, поява нового стандарту приблизно через 12 років після старту п’ятого покоління виглядає логічною еволюцією.

Важливу роль у 6G-екосистемі відіграватимуть автономні агенти на основі ШІ. Вони збиратимуть дані з численних сенсорів, аналізуватимуть їх і оперативно надаватимуть користувачам корисні поради. Поєднання локальних і хмарних обчислень відкриє нові можливості для інтерактивних сервісів.

Втім, строки виходу комерційних 6G-смартфонів поки що не визначені. Qualcomm поки що говорить лише про передсерійні моделі для випробувань і демонстрацій. Масове впровадження вимагатиме узгодження з операторами та регуляторами.