Україна посідає п’яте місце у глобальному цифровому рейтингу ООН

Федеральна комісія зі зв’язку США (FCC) дозволила Amazon розгорнути друге покоління супутникового угруповання проєкту Amazon LEO – понад 4 500 нових апаратів. Рішення ухвалили попри те, що компанія ще не завершила формування угруповання першого покоління. Понад 7 700 супутників і глобальне покриття Нові апарати мають доповнити вже ліцензоване угруповання з 3 232 супутників Gen 1, таким чином мережа Amazon налічуватиме понад 7 700 супутників, що дозволить забезпечити глобальне покриття, зокрема у полярних регіонах, де наземна інфраструктура зв’язку практично відсутня. Ставка на швидкість і корпоративних клієнтів Технічні переваги другого покоління описав віцепрезидент Amazon із технічних питань Раджив Бадьял. За його словами, супутники Gen 2 суттєво збільшать пропускну здатність мережі та стабільність з’єднання. Основними користувачами стануть великі корпоративні й державні клієнти, яким потрібна передача значних обсягів даних на високих швидкостях. Конкуренція зі Starlink Супутники другого покоління, як і Gen 1, працюватимуть у Ku- та V-діапазонах. У цих смугах Amazon планує надавати широкосмуговий доступ до інтернету, супутникове телебачення та підтримку мобільного зв’язку 5G. Ті самі діапазони використовує й Starlink від SpaceX – головного конкурента Amazon на ринку глобального супутникового інтернету. Водночас FCC задовольнила заявку Amazon не повністю. Комісія відклала рішення щодо використання частини Ka-діапазону, а саме інтервалів 20,2–21,2 та 30,3–31,0 ГГц. При цьому регулятор відхилив заперечення з боку Iridium та Viasat, які виступали проти розширення проєкту. Відставання від графіка і нові дедлайни Наразі Amazon вивела на орбіту близько 180 супутників Gen 1. Навіть після найближчих запусків компанія не виконає ліцензійну вимогу FCC: до кінця липня цього року на орбіті мають перебувати щонайменше 1 616 апаратів. Через це Amazon попросила перенести проміжний дедлайн на 2028 рік і пообіцяла завершити розгортання всього угруповання першого покоління до середини 2029 року. Це питання FCC розглядає окремо. Також у рішенні щодо другого покоління регулятор встановив чіткі строки: щонайменше половина супутників Gen 2 має бути виведена на орбіту до лютого 2032 року, а повністю система повинна запрацювати до лютого 2035-го. Виконання цих умов стане ключовим для збереження ліцензії.

В Україні планують виділити радіочастоти для запуску мереж п’ятого покоління та створення захищеного мобільного зв’язку для потреб оборони. Національна комісія з регулювання електронних комунікацій і радіочастот (НКЕК) погодила урядовий проєкт змін до плану розподілу радіочастотного ресурсу. Більше частот – більше ліцензій Згідно з документом, для розгортання 5G передбачено 30 МГц у діапазонах 703–733 МГц і 758–788 МГц. Це на 10 МГц більше, ніж планувалося раніше. Збільшення ресурсу дозволить сформувати три ліцензії по 10 МГц, у яких зможуть узяти участь три найбільші мобільні оператори – Kyivstar, Vodafone Ukraine та lifecell. Освоєння цих частот оператори зможуть розпочати у другій половині 2026 року. Додатковий діапазон і тестові зони Окрім цього, до плану розподілу додають ще один діапазон для 5G – 300 МГц у смузі 3450–3750 МГц. Наразі на цих частотах уже працюють тестові зони 5G у Львові, Бородянці та низці інших міст. Після ухвалення постанови стане можливим проведення тендерів і формування трьох лотів по 100 МГц кожен. Водночас реалізація цього етапу залежатиме від узгодження умов електромагнітної сумісності з радіоелектронними засобами Збройних Сил України. Приватні захищені мережі для оборони Окремий блок змін стосується надання військовим можливості розгортати приватні захищені мережі 4G і 5G. Вони мають забезпечити швидкий і стабільний обмін даними для потреб оборони, зокрема передачу відео, голосового зв’язку та телеметрії в режимі реального часу. У пояснювальній записці до проєкту зазначається, що досвід країн НАТО підтверджує ефективність таких мереж: вони підвищують ситуаційну обізнаність підрозділів і спрощують управління в складних умовах. Критичний зв’язок в умовах війни Захищені мобільні мережі планують використовувати, зокрема, у мобільних командних пунктах, де необхідна оперативна координація дій навіть у складному радіоелектронному середовищі. Для цього застосовують шифрування та спеціальні протоколи передачі даних, що унеможливлюють перехоплення сигналу. Як наголошується в документі, надійний зв’язок є критично важливим для координації дій сил оборони та Генерального штабу ЗСУ в умовах воєнного стану.

Європейський Союз розпочав роботу над власною захищеною супутниковою інфраструктурою, яка має стати альтернативою системі Starlink. Йдеться про мережі IRIS² та GOVSATCOM загальною вартістю 10,6 млрд євро. За інформацією Bloomberg, Україна вже подала офіційний запит на доступ до цієї системи. Обмежений запуск для урядів і військових Перші елементи мереж IRIS² і GOVSATCOM запрацювали в тестовому режимі у січні 2026 року. Вони призначені насамперед для урядових і оборонних структур країн-членів ЄС. Про це повідомив єврокомісар з питань оборони й космосу Андрюс Кубілюс, виступаючи на Європейській космічній конференції в Брюсселі. «Тепер усі держави-члени мають доступ до суверенного супутникового зв’язку – військового та урядового, захищеного й зашифрованого. Створеного в Європі, керованого Європою і під європейським контролем», – наголосив Кубілюс. За його словами, фахівці вже оцінюють європейську систему як потенційно конкурентнішу за Starlink. Україна просить доступ Україна звернулася до ЄС із запитом на під’єднання до нової супутникової мережі. Наразі тривають технічні роботи, спрямовані на забезпечення доступу для українських державних установ і військових підрозділів. Ринок супутникового зв’язку зростає Сегмент супутників на низькій навколоземній орбіті стрімко розширюється. Так, угруповання Starlink компанії SpaceX вже налічує понад 9 500 супутників. Експерти прогнозують, що до 2035 року обсяг ринку супутникового зв’язку перевищить $100 млрд. Водночас галузь стикається з серйозними викликами — високою вартістю запусків, необхідністю регулярної заміни супутників, обмеженим попитом у віддалених регіонах і геополітичною конкуренцією. Плани до 2030 року У повній конфігурації мережа IRIS² складатиметься з 290 супутників, розміщених на кількох орбітах. Завершити її розгортання планують до 2030 року. Система надаватиме послуги як урядовим структурам, так і приватним клієнтам. Виробництвом супутників займаються люксембурзька SES SA, французька Eutelsat SA та іспанська Hispasat SA.«Геополітична ситуація змушує нас прискорюватися й швидше надавати ці послуги», – підсумував Кубілюс. Він зазначив, що супутникові системи є ключовим елементом стратегічних оборонних спроможностей, у розвитку яких Європа досі значною мірою залежала від США.

За підсумками другого півріччя 2025 року Україна посіла 111-те місце зі 147 економік світу в рейтингу поширення штучного інтелекту. Дослідження підготував AI Economy Institute компанії Microsoft. Показник майже без змін Згідно зі звітом, індекс AI Diffusion в Україні у другому півріччі 2025 року становив 9,0%. Це трохи менше, ніж у першій половині року (9,1%), – падіння склало 0,1 відсоткового пункту. Показник відображає частку працездатного населення, яке активно використовує інструменти штучного інтелекту. Сусіди демонструють кращі результати Натомість у багатьох країнах Європи рівень поширення ШІ значно вищий. Для порівняння: у Польщі цей показник сягає 28,5%, у Молдові – 17,0%, у Румунії – 16,2% (дані за друге півріччя 2025 року). Поруч з Україною в нижній частині рейтингу опинилися Білорусь (8,4%) та Росія (8,0%), яка посіла 119-те місце. Як рахували індекс Автори дослідження визначають AI Diffusion як оцінку частки працездатного населення, що активно користується ШІ-інструментами. Розрахунки базуються на знеособленій телеметрії Microsoft із додатковими коригуваннями на доступ до цифрових пристроїв. У звіті також наголошується на тісному зв’язку між рівнем поширення ШІ та загальним економічним розвитком країни. Лідери та аутсайдери рейтингу До першої десятки рейтингу увійшли ОАЕ (64,0%), Сінгапур (60,9%), Норвегія (46,4%), Ірландія (44,6%), Франція (44,0%), Іспанія (41,8%), Нова Зеландія (40,5%), Нідерланди (38,9%), Велика Британія (38,9%) і Катар (38,3%). В останній десятці опинилися Лаос (6,7%), Вірменія та Шрі-Ланка (по 6,6%), Узбекистан і Руанда (по 6,3%), Куба (6,1%), Афганістан, Таджикистан і Туркменістан (по 5,6%), а також Камбоджа з найнижчим показником – 5,1%.

На склад DEPS надійшла нова партія популярних систем відеоконференцзв’язку Kandao для переговорних кімнат малого та середнього розміру, від перевірених бестселерів до флагманських 4K-рішень із AI-функціями.