Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (надалі ― Комісія) проводила спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту. Заявниками спеціального розслідування виступили ПАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель» і ПАТ «Завод Південкабель».
14 вересня 2021 року у газеті «Урядовий кур’єр» було опубліковане «Повідомлення про Застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту» на підставі прийнятого Комісією рішення від 23.04.2021 № СП-491/2021/4411-03 за результатами спеціального розслідування. Було вирішено застосувати спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис:
проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники без з’єднувальних деталей; кабелі волоконно-оптичнi, складені з волокон з індивідуальними оболонками, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 8544 49 20 00, 8544 49 91 00, 8544 60 10 10, 8544 60 10 98, 8544 60 90 10, 8544 60 90 90, 8544 70 00 10, 8544 70 00 90 (надалі ― Товар).
Спеціальні заходи, що застосовуються на 3 роки, запроваджують спеціальне мито у розмірі:
- з дня застосування спеціальних заходів — 23,5 %;
- через 12 місяців з дня застосування спеціальних заходів — 22,3 %;
- через 24 місяці з дня застосування спеціальних заходів — 21,2 %.
Рішення Комісії набирає чинності з 14 жовтня 2021 року.
Публікація цього рішення відбулася після втручання Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. За його словами, однією з нагальних проблем Одещині є складність здійснення діяльності українських виробників кабельно-провідникової продукції «через засилля імпорту, що загрожує подальшою зупинкою вітчизняного виробництва»
Цікаво, коли пан Гетманцев реагував на звернення до нього національного виробника в особі ПАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель» з проханням захистити інтереси останнього, чи повідомив національний виробник про кримінальне провадження, що ведеться щодо нього за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального Кодексу України ― умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, в особливо великих розмірах? І це питання не є риторичним.
Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади (ст. 75 Конституції України) має здійснювати контроль за виконанням законів, а її комітети ― один з основних елементів внутрішньої структури парламенту України. Згідно з чинною моделлю правового регулювання, комітети Верховної Ради формуються з-поміж народних депутатів для здійснення законопроєктної роботи, підготовки та попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради, виконання контрольних функцій (частина перша статті 1 Закону України «Про комітети Верховної Ради України»). Сутність контролю як відносно відокремленої частини управління і його соціальне призначення полягає у спостереженні за відповідністю діяльності підконтрольного об’єкта тим приписам, які він (об’єкт) отримує від керівної ланки (органа чи посадової особи). Державний контроль полягає в аналізі фактичного стану справ, зіставленні дійсного стану справ з наміченими цілями, оцінюванні контрольованої діяльності та визначенні шляхів усунення виявлених недоліків.
Як відомо, 16 травня 2008 року Україна набула членства у Світовій організації торгівлі (СОТ), але процес приєднання України до системи ГАТТ/СОТ розпочався ще з 30 листопада 1993 року, коли до Секретаріату ГАТТ було направлено офіційну заяву Уряду про намір країни приєднатися до ГАТТ.
5 лютого 2008 року на засіданні Генеральної Ради СОТ було підписано Протокол про вступ України до СОТ.
10 квітня 2008 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі», а 16 квітня Міністерство закордонних справ офіційно повідомило Генерального директора СОТ щодо завершення внутрішньодержавних процедур набуття Україною членства в СОТ.
Відтак, вступ України до найбільшої торгівельної площадки СОТ став зваженим, довготривалим і цільовим державницьким кроком. Його переваги безперечні:
- інтеграція до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу і міжнародної торгівлі;
- доступ до міжнародного механізму врегулювання торговельних суперечок;
- створення сприятливого клімату для іноземних інвестицій;
- ширший вибір товарів і послуг;
- отримання Україною статусу повноправного учасника міжнародної торгівлі.
У ході спеціального розслідування Міністерство цифрової трансформації України неодноразово зверталося до Мінекономіки щодо негативних наслідків для телекомунікаційної галузі в разі застосування спеціального мита. Надавалися показники для моніторингу стану галузі кабельно-провідникової продукції та наголошувалася важливість постійного відстежування ситуації на ринку та оперативного реагування на зміни.
З перших днів спеціального розслідування компанія DEPS брала в ньому активну участь як зацікавлена сторона та неодноразово вказувала Мінекономіки, що:
- існує необхідність дослідження тенденцій імпорту окремо для силових та телекомунікаційних кабелів, бо до Товару розслідування віднесли дві великі групи товарів, які не є взаємозамінними, оскільки мають різні фізичні, технічні, якісні характеристики та сферу застосування:
- телекомунікаційні кабелі (кабелі для передання інформації), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 8544 49 20 20, 8544 70 00 10, 8544 70 00 90 та
- силові кабелі, що класифікуються відповідно до УКТЗЕД за кодами 8544 49 91 00, 8544 60 10 10, 8544 60 10 98, 8544 60 90 10, 8544 60 90 90
- заявники розслідування не виробляють деякі види кабельної продукції, і попит на такі види задовольняється виключно імпортом;
- відсутні будь-які підстави для застосування спеціальних заходів, оскільки не виконується критерій подібності імпортного Товару і Товару заявників розслідування.
Ми переконані, що державницька позиція має враховувати інтереси всіх сторін при прийнятті рішення, яке має забезпечувати гармонійне поєднання зовнішніх і внутрішніх факторів.
Отже, компанія DEPS вітає ініціативу Міністерства цифрової трансформації України, яке керуючись функцією державного контролю, на підставі визначеної законодавцем норми за приписами ч. 12 ст. 16 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», скерувало до Комісії вимогу про перегляд рішення Комісії від 23.04.2021 № СП-491/2021/4411-03, за наслідками якого 25 вересня 2021 року у газеті «Урядовий кур’єр» було опубліковане «Повідомлення про перегляд рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 23.04.2021 № СП-491/2021/4411-03 «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту»
Розвинений фінансовий сектор є ключовою умовою для зростання економіки будь-якої країни, а одним з основних елементів повноцінного фінансового сектору є розвинений ринок капіталу.
Компанія DEPS виступає за справедливі конкурентні умови на ринку. Маємо надію, що перегляд рішення базуватиметься на принципі об’єктивності, задля недопущення несправедливої дискримінації, з метою забезпечення належної рівноваги (пропорційності) та дотриманням системи правових норм міжнародної торгівлі в рамках СОТ, учасником якої є Україна.
