УВАГА! Зміни у відвантаженнях зі складів DEPS

В Україні розпочинається впровадження мережі п’ятого покоління, яка обіцяє швидший, стабільніший та якісніший зв’язок. Пілотний запуск вирішили провести у Львові: завдяки великій кількості 5G-сумісних смартфонів місто стало зручним майданчиком для тестування технології перед її поширенням на всю країну. Робота навіть під час війни Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров наголошує, що підготовка до запуску 5G тривала ще з моменту створення Мінцифри у 2019 році. Повноцінний старт планували на 2022 рік, однак безпекова ситуація змусила переглянути ці плани. «Ми почали працювати над запуском 5G ще з моменту створення Мінцифри у 2019 році. Повноцінно планували запустити технологію у 2022 році, однак повномасштабна війна змусила відкласти ці плани з міркувань безпеки. Водночас ми не зупинили роботу. Запуск пілоту 5G – це результат системної співпраці держави, бізнесу й військових. Львів – перше місто в Україні, де запроваджено 5G, але вже незабаром пілотний запуск масштабується у Бородянці та Харкові, а далі на інші міста. Поки ворог намагається зруйнувати нашу інфраструктуру, ми її модернізуємо й робимо крок у майбутнє, будуючи Україну на основі найсучасніших технологій», – зазначив міністр. Погоджено з військовими: як працює пілот у Львові Пілотний запуск 5G у Львові відбувається за погодженням з Управлінням РЕБ та Повітряними силами Збройних Сил України. Наразі в місті вже збудовано понад 20 базових станцій, які забезпечуватимуть покриття центральних мікрорайонів, зокрема історичних і туристичних локацій. Де з’явиться 5G далі Після тестування у Львові проєкт планують поступово масштабувати: у разі успішних результатів та отримання всіх дозволів, пілотні зони з’являться у Бородянці (січень 2026 року) та Харкові (лютий 2026 року), з подальшим розгортанням у Києві та Одесі; базові станції встановлюватимуть у центральних частинах міст із високою концентрацією користувачів, а також у спеціальних зонах за запитом бізнесу. Пілотні проєкти триватимуть до грудня 2026 року з можливістю продовження. Паралельно готується наступний етап – повномасштабне впровадження 5G по всій Україні після завершення воєнного стану. Як підключитися: що потрібно користувачам Для доступу до 5G абонентам достатньо оновити програмне забезпечення свого смартфона до останньої версії. Якщо пристрій підтримує 5G, мережа розпізнає його автоматично та підключить одразу після потрапляння в зону покриття. Модернізація інфраструктури триває попри війну Заступник міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури Станіслав Прибитько підкреслює, що реалізація 5G в умовах війни стала можливою завдяки тісній взаємодії з військовими. «У країні, яка щодня бореться за свою свободу, запуск інноваційних технологій був би неможливим без підтримки та участі військових. Саме тому висловлюю вдячність Управлінню РЕБ і Повітряним Силам Збройних Сил України за фахову й конструктивну співпрацю. Спеціалісти протестували всі технічні моменти, що дозволило реалізувати пілотний запуск 5G в Україні. Станом на сьогодні вже зведено понад 30 базових станцій 5G в Україні – це результат спільної роботи держави, військових і мобільних операторів. Цей пілотний проєкт демонструє, що навіть в умовах повномасштабної війни Україна не лише відновлює інфраструктуру, а й модернізує її, впевнено рухаючись до технологічного майбутнього», – прокоментував він.

Упродовж 2025 року супутниковий інтернет Starlink від SpaceX суттєво розширив свою присутність у світі, вийшовши більше ніж на 35 нових ринків. Сьогодні сервіс працює у 155 країнах і потенційно доступний для 3,2 млрд людей, зокрема у важкодоступних і віддалених регіонах планети. Запуски та технічне посилення мережі Щоб забезпечити таке масштабне розгортання, компанія SpaceX здійснила понад 120 запусків ракет Falcon 9 із супутниками Starlink на борту. Це дозволило наростити сумарну пропускну здатність мережі до 270 Тбіт/с. У результаті користувачі отримали швидкість завантаження до 200 Мбіт/с, а затримка сигналу скоротилася приблизно до 26 мілісекунд. Direct to Cell і підготовка нового покоління супутників Окремий напрям розвитку – програма Direct to Cell, завдяки якій мільйони абонентів можуть під’єднуватися безпосередньо через мобільні мережі. Проєкт реалізується у партнерстві з 27 операторами, серед яких і український Kyivstar. Технологія не потребує наземної інфраструктури для підтримки зв’язку. Водночас космічний корабель Starship здійснив два тестові польоти із симуляторами супутників, готуючи базу для наступного покоління орбітального угруповання. Зростання аудиторії та подальші плани Підсумком 2025 року стало приєднання 4,6 млн нових користувачів, таким чином загальна аудиторія Starlink сягнула 9,2 млн абонентів у світі. Заразом у SpaceX заявляють, що й надалі нарощуватимуть потужності мережі та розширюватимуть можливості сервісу для своїх клієнтів.

На склад DEPS надійшло мережеве обладнання Huawei AX2/AX3 з підтримкою сучасних стандартів Wi-Fi.

Японські науковці зробили серйозний прорив у сфері бездротового зв’язку. Дослідники Національного інституту інформаційних і комунікаційних технологій (NICT) передали дані лазерним променем на відстань понад 7 км зі швидкістю 2 Тбіт/c в умовах щільної міської забудови. Це новий світовий рекорд для оптичного зв’язку у вільному просторі. Випробування в центрі Токіо Експеримент пройшов у квітні 2025 року в центральній частині Токіо – серед будівель, турбулентного повітря та складних атмосферних умов. Інженери використали технологію Free Space Optical (FSO) і компактні термінали власної розробки, розраховані на роботу не лише на землі, а й у повітрі та космосі. Зокрема, такі пристрої можна встановлювати на малі супутники CubeSat і стратосферні платформи. Попри складне міське середовище, система стабільно працювала на горизонтальній ділянці довжиною 7,4 км. У тестуванні задіяли два типи терміналів: високопродуктивний FX (Full Transceiver) і спрощену версію ST (Simple Transponder). Обидва варіанти показали надійну передачу даних без втрати швидкості. 2 Тбіт/с завдяки мультиплексуванню Рекордної швидкості вдалося досягти завдяки технології Wavelength Division Multiplexing (WDM). Дані передавалися п’ятьма паралельними каналами по 400 Гбіт/с кожен. Для наочності: цього вистачає, щоб передавати приблизно 10 повнометражних фільмів у форматі 4K UHD щосекунди. Окрему увагу інженери приділили мініатюризації. Термінали оптимізували за розміром, вагою та енергоспоживанням, оснастивши їх системами точного наведення променя, динамічної корекції розбіжності (BDC) та адаптивної оптичної компенсації спотворень. Раніше терабітні швидкості демонстрували переважно на великому стаціонарному обладнанні в лабораторіях Європи. В Азії ж показники понад 100 Гбіт/с у FSO-системах до цього не фіксували. Гібридний підхід до створення обладнання Під час розробки терміналів у NICT поєднали індивідуальні рішення та масові компоненти. Частину елементів виготовили на замовлення, зокрема компактний телескоп діаметром 9 см. Водночас інженери використали модифіковані комерційні деталі та стандартні компоненти. Такий підхід дозволив створити одні з найкомпактніших високошвидкісних оптичних терміналів у світі. Наступні етапи розвитку технології NICT не зупиняється на досягнутому. Найближчим часом інститут планує ще більше зменшити термінали для встановлення на супутники формату 6U CubeSat. У 2026 році японські дослідники хочуть продемонструвати оптичний зв’язок зі швидкістю до 10 Тбіт/с між низькоорбітальними супутниками на висоті близько 600 км і наземними станціями. А у 2027-му – налагодити з’єднання між супутником і стратосферною платформою HAPS. У довгостроковій перспективі NICT планує створити мультитерабітну оптичну магістраль для повітряних і космічних мереж. Вона стане основою комунікацій наступних поколінь — за межами стандартів 5G і 6G – та суттєво розширить можливості глобального обміну даними.

З 1 січня 2026 року Україна стане частиною спільної європейської роумінгової зони Roam Like at Home (RLAH). Це означає, що українські абоненти зможуть користуватися мобільним зв’язком у країнах ЄС на умовах свого домашнього тарифу – без додаткових роумінгових доплат.